Про що може свідчити втрата слуху на одне вухо та що з цим робити

Втрата слуху на одне вухо, медично відома як одностороння глухота або односторонній сенсоневральний слуховий дефіцит, є станом, при якому знижується або повністю втрачається здатність сприймати звуки одним вухом. Цей стан може вплинути на здатність особи локалізувати джерела звуку, ускладнити розуміння мови в умовах шуму та взагалі порушити якість сприйняття звукового середовища. Розуміння причин і симптомів, а також знання, що робити у такій ситуації, може допомогти уникнути подальших ускладнень і поліпшити якість життя.

Причини виникнення

Втрата слуху на одне вухо може мати різні причини, визначення яких є ключем до ефективного лікування та запобігання подальшого погіршення слуху:

1. Інфекційні захворювання. Бактеріальні та вірусні інфекції, такі як середній отит (запалення середнього вуха), можуть призводити до пошкодження слухового апарату.
2. Травми голови та вуха. Удари, травми голови або раптові зміни атмосферного тиску (наприклад, під час дайвінгу чи польотів) можуть спричинити пошкодження внутрішнього вуха.
3. Вікові зміни. З плином часу внутрішнє вухо та нерви, які передають звук до мозку, можуть втрачати свою функціональність, призводячи до поступової втрати слуху.
4. Експозиція до гучних звуків: Регулярний вплив високих рівнів шуму на роботі або під час дозвілля (наприклад, музика у навушниках) може пошкодити внутрішнє вухо.
5. Отосклероз. Це захворювання, при якому аномальне кісткове зростання в середньому вусі призводить до фіксації стремінця, що обмежує його рухливість, порушуючи проведення звуку.
6. Акустична нейрома (вестибулярна шваннома). Доброякісна пухлина на слуховому нерві може викликати втрату слуху, шум у вухах та інші симптоми.
7. Аутоімунні захворювання. Деякі системні аутоімунні стани можуть впливати на вухо, призводячи до втрати слуху.
8. Хвороба Меньєра. Розлад внутрішнього вуха, який характеризується нападами запаморочення, шумом у вухах та втратою слуху.

Виявлення та своєчасне лікування цих станів є важливим для збереження слуху та якості життя. При появі перших ознак втрати слуху рекомендується звернутися до фахівця для діагностики та визначення подальшої стратегії лікування.

Симптоми

Розпізнавання симптомів втрати слуху є першим кроком до вирішення цієї проблеми. Ось основні симптоми, на які слід звернути увагу:

• Зниження чутливості до звуків. Одна з найбільш помітних ознак – це коли людина починає помічати, що звуки, які видаються з одного боку, стають тихішими або взагалі не чути.
• Труднощі з локалізацією звуку. Втрата здатності визначати, звідки йде звук, є важливим сигналом про проблеми зі слухом на одне вухо.
• Погіршення розуміння мовлення. Труднощі з розумінням мовлення, особливо у шумних місцях або коли кілька людей говорять одночасно, можуть вказувати на втрату слуху.
• Відчуття «закладеності» вуха. Люди часто описують відчуття повноти або закладеності в ураженому вусі, навіть якщо немає видимої причини, такої як вушна сірка чи інфекція.
• Тинітус (дзвін у вухах). Постійний або періодичний шум у вусі, такий як дзвін, шипіння або гул, може також бути ознакою втрати слуху.
• Втома і напруженість. Постійне напруження, щоб краще чути і розуміти мову, може призводити до швидкої втоми.

Виявлення цих симптомів вимагає звернення до отоларинголога (ЛОР), задля проведення оцінки слуху та визначення подальшого плану лікування. Раннє виявлення та втручання можуть значно покращити якість життя та запобігти подальшому втраті слуху.

Види

Класифікація односторонньої втрати слуху включає кілька типів:

1. Провідникова втрата слух. Порушення передачі звукових хвиль через зовнішнє та середнє вухо до внутрішнього. Може бути викликана закупоркою вушного каналу, запаленням середнього вуха або проблемами з кісточками середнього вуха.
2. Сенсоневральна втрата слуху. Пошкодження внутрішнього вуха або слухового нерва, що може бути спричинене віковими змінами, шумовим травматизмом, інфекціями або генетичними факторами.
3. Змішана втрата слуху. Поєднання провідникової та сенсоневральної втрати слуху, коли порушення відбуваються одночасно у зовнішньому/середньому та внутрішньому вусі або слуховому нерві.
4. Неорганічна (функціональна) втрата слуху. Втрата слуху, для якої не виявлено органічних причин. Часто пов'язана з психологічними факторами.
5. Внутрішньовушна втрата слуху. Специфічний тип сенсоневральної втрати слуху, викликаний ушкодженням внутрішнього вуха, особливо, вушної раковини.

Важливість визначення типу односторонньої втрати слуху полягає в тому, що це впливає на вибір стратегії лікування та реабілітації. Наприклад, провідникові порушення часто піддаються медичному або хірургічному лікуванню, тоді як сенсоневральні можуть вимагати використання слухових апаратів або кохлеарних імплантів.

Діагностика

Для точного встановлення діагнозу та визначення причини втрати слуху на одне вухо медичні фахівці застосовують комплексне обстеження, включаючи наступні методи:

• Отоскопія (ото – вухо, скопія – огляд). Лікар використовує спеціальний інструмент, отоскоп, для огляду зовнішнього слухового проходу та барабанної перетинки. Це дозволяє виявити зовнішні ушкодження, інфекції, звуження слухового каналу чи наявність сторонніх тіл.
• Тимпанометрія (тимпано – барабанна перетинка, метрія – вимірювання). Метод, що дозволяє оцінити рухливість барабанної перетинки та стан середнього вуха шляхом створення змін тиску в слуховому проході. Тимпанометрія корисна для діагностики отитів, тубоотитів та ателектазу барабанної перетинки.
• Аудіометрія (аудіо – слух, метрія – вимірювання). Слухові тести, що визначають найменшу гучність звуків, які пацієнт здатен чути на різних частотах. Аудіометрія дозволяє точно оцінити ступінь втрати слуху та її тип (кондуктивний, сенсоневральний або змішаний).
• Берінгова аудіометрія (за ім'ям вченого Генріха Берінга). Використовується для визначення порогу слуху за допомогою кісткової провідності, що допомагає диференціювати тип втрати слуху.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Застосовується для отримання детальних зображень внутрішньої структури вуха та прилеглих областей головного мозку. МРТ є важливим в діагностиці невром та інших пухлин, що можуть впливати на слух.
• Електрокохлеографія (ЕКоГ). Вимірювання електричної активності внутрішнього вуха та слухового нерва у відповідь на звукові стимули. ЕКоГ корисна для діагностики хвороби Меньєра та інших внутрішньовушних патологій.

Застосування цих методів дозволяє лікарям отримати повну картину стану слухової системи пацієнта, виявити можливі патології та розробити індивідуальний план лікування. Завдяки сучасним діагностичним можливостям, багато проблем зі слухом можна ефективно коригувати або контролювати, повертаючи пацієнтам високу якість життя.

Лікування

Лікування односторонньої втрати слуху, або односторонньої сенсоневральної туговухості (SSD), має індивідуальний підхід і залежить від ряду факторів, включаючи причину втрати слуху, ступінь туговухості та загальний стан здоров'я пацієнта. Основною метою лікування є покращення здатності пацієнта розуміти мову та орієнтуватися в просторі, що може бути досягнуто за допомогою наступних методів:

• Використання слухових апаратів (СА). Слухові апарати підбираються індивідуально і можуть значно покращити слух у випадку легкої або середньої втрати слуху. Вони підсилюють звуки, допомагаючи пацієнту краще чути.
• Системи крос-слухових апаратів. Ці системи призначені для того, щоб переносити звук з поганого вуха на здорове, дозволяючи пацієнту отримувати звукову інформацію з обох сторін.
• Імплантація кістково-анкорних слухових апаратів (BAHA). Цей метод лікування використовується при провідній або змішаній втраті слуху, коли звук передається через кістку черепа безпосередньо до внутрішнього вуха.
• Кохлеарна імплантація. У випадках глибокої втрати слуху кохлеарний імплант може бути ефективним рішенням, він перетворює звукові сигнали в електричні імпульси, які стимулюють слуховий нерв.
• Медикаментозне лікування. У деяких випадках, особливо при запаленнях або інфекціях, використовуються медикаменти для усунення причини втрати слуху.
• Хірургічне втручання. У випадку анатомічних або механічних пошкоджень слухового апарату може знадобитися хірургічне втручання для їх корекції або відновлення.

Підбір методу лікування повинен здійснюватися кваліфікованим фахівцем після детальної діагностики та оцінки стану слуху пацієнта. Самолікування може призвести до наслідків, таких як погіршення стану слуху, розвиток хронічних форм захворювань і навіть повну втрату слуху. Тому важливо звертатися за професійною медичною допомогою.

Профілактика

Для збереження слуху та профілактики його втрати рекомендується вживати такі заходи:

1. Захист від шуму. Носіння захисних навушників або беруш для вух у гучних середовищах допомагає запобігти пошкодженню слухових клітин від надмірного шуму.
2. Обмеження використання навушників. Гучне прослуховування музики через навушники може призвести до тимчасової або постійної втрати слуху. Рекомендується використовувати навушники помірковано та на низькій гучності.
3. Регулярні медичні огляди. Відвідування лікаря-отоларинголога (ЛОР) для регулярного моніторингу стану слуху допомагає виявити потенційні проблеми на ранніх стадіях.
4. Збереження гігієни вух. Неправильне очищення вух може призвести до накопичення сірки та блокування слухового проходу. Важливо обережно очищати вушні проходи, уникаючи глибокого проникнення ватних паличок.
5. Здорове харчування. Дієта, багата на антиоксиданти та омега-3 жирні кислоти, може сприяти здоров'ю слуху, оскільки ці речовини захищають слухові клітини від вільних радикалів.
6. Уникнення ототоксичних речовин. Деякі лікарські засоби та хімікати можуть мати ототоксичний вплив, пошкоджуючи слух. Важливо уважно відноситись до призначень лікаря та повідомляти про всі вживані препарати.
7. Зменшення стресу. Хронічний стрес та високий кров'яний тиск можуть негативно впливати на кровопостачання внутрішнього вуха, тому важливо практикувати методи релаксації та контролю стресу.

Дотримання цих простих, але ефективних правил допоможе не лише зберегти здоров'я слуху, але й покращити загальне самопочуття. Регулярні перевірки та уважне ставлення до свого здоров'я є ключовими у запобіганні втрати слуху.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати для лікування захворювання вух за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.